Виховні заходи

      

   «Дружба єднає щирі серця»








Мета: Розкрити значення дружби в житті людини; навчити дітей правильно вибирати друзів, спілкуватись і товаришувати;    виховувати    почуття дружби, колективізму.
Обладнання. Крилаті вислови про дружбу і товаришуван­ня, малюнки дітей, запис мелодії на магнітофонній стрічці, костюми та предмети для інсценізації.
Девіз свята:
Добрі серця – це сади,
Добрі слова – коріння,
Добрі думки - квіти,
Добрі справи – плоди.
Хід бесіди
І. Вступна частина
Вчитель. Багато учнів в нашому таборі. І всі такі різні. І дівчата не схожі між собою, і хлопчики. Та ще ж і дівча­та не схожі на хлопчиків, а хлопчики на дівчаток. Правда? Але діти у нас дружні! Це так? А щоб були усі дружні, треба, щоб кожний хлопчик і кожна дівчинка цього хотіли, прагнули до цього. Щоб не вийшло, як у тій байці Леоніда Глібова.
Прочитаємо її гуртом: 
Лебідь, Щука і Рак
У товаристві лад - усяк тому радіє.
Дурне безладдя лихо діє.
І діло, як не гріх,
Не діло — тільки сміх.
Колись то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
Смикнули — катма ходу...
Що за морока? Що робить?
А й не велика, бачся, штука, —
Так Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні — судить не нам.
Та тільки хура й досі там.
- Чому хура залишилась й досі там?
- Піднесіть руки, хто вважає, що в такому товаристві, як Лебідь, Рак та Щука, можна успішно зробити якусь справу? Ніхто?
- А як ви гадаєте, ваш клас дружний? ¾ Це чудо­во! Адже дружбу треба берегти, як зіницю ока.
- Чи вмієте ви берегти дружбу?
- Розкажіть як?
1-й учень. Довіряю товаришеві в усьому, бо знаю, що недовірою його ображаю.
2-й учень. Від товариша в мене немає таємниць.
3-й учень. Що вимагаю від товариша, то насамперед ви­магаю від себе.
4-й учень. Ставлюся до товариша так, як хотів би, щоб він ставився до мене.
5-й учень. До друга треба уважно ставитися, не свари­тися, намагатися зробити для нього щось хороше, ділити­ся з ним усім.
6-й учень. Радію за успіхи товариша, разом з ним пере­живаю невдачі.
7-й учень. Коли з ним посварюся, першим намагаюся примиритися.
8-й учень. Зупиняю товариша, коли він робить щось погане.
9-й учень. У мене є багато друзів. З ними мені весело, цікаво. Ми співчуваємо і допомагаємо один одному, вітаємо з днем народження, разом вчимося і відпочи­ваємо.
10-й учень. Важливо, щоб між учнями класу були доб­розичливі стосунки. Адже тоді так добре і легко вчитися!
ІІ. Основна частина
Вчитель. Дружба — велика сила. Дружба в колективі — це правдиве, чесне й приязне ставлення один до одного. Про це ми сьогодні і поведемо розмову.
— Чи всі учні дбають, щоб колектив був дружний?
- А від чого залежить дружба? Давайте намалюємо сонечко Дружби.
Інсценізація оповідання
«Антон і Харитон»
   Жили на світі Антон і Харитон.
- Давай з тобою дружити, — сказав Харитон. — Буде­мо один з одним все ділити навпіл — і горе, і радість.
- Давай, — погодився Антон, — коли поруч друг, жи­ти легше і веселіше.
   Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде - ні деревця, ні кущика.
—      Дай мені твій бриль, — сказав Харитон, — а то мені сильно голову припікає.
 Антон віддав Харитону свого великого солом'яного бриля. Сонце почало і йому пекти у голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитону добре!»
   Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.
— Дай мені скоріше свого плаща, — закричав Харитон, — хіба не бачиш, твій друг мокне!
   Антон віддав йому свій плащ. Дощик поливав Антона. Але він думав: «Ну що ж, заради дружби і промокнути можна».
   Пройшов дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Анто­ну його плащ і великого бриля.
— Візьми,–каже він, – а то нести важко.
   Антон узяв мокрий плащ і мокрий бриль. А сам замис­лився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя.
- Тобі куди? — запитав Антон.
- Мені ліворуч, — відповів Харитон.
— Ну, а мені праворуч, — сказав Антон.
— Так ми ж хотіли разом йти! — закричав Харитон. — Ми ж друзі з тобою!
   Але Антон ішов усе далі і далі. Так і пішов. Жодного разу не оглянувся.
Бесіда
- Як ви думаєте, чому Антон змінив свій маршрут?
- З котрим хлопчиком ви б хотіли подружитися? Чому?
- Антон — справжній товариш? Доведіть свою думку.
Вчитель.    Вибір   друга   —   дуже   важлива   справа. Справжній друг завжди: зрозуміє тебе; зрадіє твоїм успіхам; допоможе в біді.
— А якою має бути подруга?
Інсценізація вірша
«Справжні подруги»
Другокласниця Людмила вранці мамі заявила:
— Все, до школи я не йду,
я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє,
адже в Рити джинси є.
І тепер зі мною Рита
Відмовляється дружити.

Мама: Ви ж були найкращі друзі.
Так, але сказала Рита,
Поки буду я ходити
Не у джинсах, а в спідниці,
Їй не хочеться дивиться,
Мамо, дружбу виручай,
Джинси і мені придбай. —
Мама спершу подивилась
На похнюплену Людмилу.
Потім мовила: —  Діла!
Ви ж справжні подруги! — й пішла.
Тепер скажіть і ви мені:
— Це справжні подруги чи ні?
Вчитель.
- Перш ніж зробити зауваження товаришеві, треба по­думати, чи все ти робиш правильно сам.
Гра «Мікрофон»
Ситуації. — Як ти вчиниш, коли...
... довідаєшся, що хтось з твого класу пускає плітки про свій клас в школі?
... тобі сказали погане про учня, якому ти віриш?
— А яким повинен бути твій товариш?
(Чесним, правдивим, акуратним, ввічливим, добрим, чуй­ним, надійним)
— Яких друзів потрібно остерігатись?
(Хитрулі, брехухи, задаваки, задираки)
Гра «Гарячий стілець»
(Учні висловлюють свою думку) 
Як ти поведешся, коли...
... приятель двічі підвів тебе?
... друг робить зауваження?
... коли товариш просить дати
списати домашнє завдан­ня?
... товариш просить сказати неправду?
... коли товариш просить дати списати
контрольну ро­боту з математики?
— Що найбільше цінуєш у людині?
(Мудрість, стриманість, серйозність, вдумливість)
Прислів'я та приказки.
(Робота в парах. Прислів'я розрізані на окремі слова. Скласти їх і пояснити значення).
 •Дружба та братство — дорожче багатства.
•Дерево міцне корінням, людина  друзями.
•Без вірного друга велика туга.
•Друг – боягуз гірше ворога.
•Дружба – найбільший скарб.
•Друга шукай, а знайдеш – тримай.
•Слово не стріла, а глибше ранить.
•Дружній череді і вовк не страшний.
•3 ким поведешся,від того й наберешся.
•Вода все полоще, а злого слова — ні.
Вчитель. А чи знаєте ви, діти, що означає не дружити? Послухайте вірш Оксани Сенатович «Що це значить — не дружити» (читає учениця).
Що це значить — не дружити
Що це значить — не дружити?
Жити так — одинаком? Не дружити — це ходити не дверима, а вікном.
Це без друга, без подружки на перерві у кутку розправлятись самотужки з апельсином нашвидку.
Це дивитись, наче в книжку, набік з видом кам'яним, а насправді тишком –
нишком роздавати штурхани.
В школі вчитись й не дружити —
це, повірте, все одно, що,
заплющившись сидіти і дивитися кіно.
— Як ви зрозуміли зміст цього вірша?
Вчитель. Хлопчики і дівчатка можуть бути справжніми друзями. У них є багато спільних уподобань. Дівчатка — веселі, дисципліновані. Хлопчики — сильні, надійні. Дівчаткам і хлопчикам ніколи не буває сумно. Вони все встигають зробити.
Читачі 1. Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає.
Разом можна все зробити.
То ж без друга не прожити!





Птахи нашого краю

Невід’ємною частиною природнього середовища є птахи. Вони поширені скрізь, де є на землі сприятливі умови для їхнього життя. Скільки шкідливих комах і личинок знищують вони за літо, не злічити! Працюють, не покладаючи крил! Птахи – справжня окраса природи. Вони чарують нас розмаїттям свого оперення, гнучкістю поведінки і, звичайно, співом.
В Україні налічується більше 400 видів птахів. Наш край теж відзначається багатством і різноманітністю пташиного світу.
.

 
Рибалочка
Невеличкий птах, трохи більший за горобця. Блискуче темно-голубе оперення його верхньої частини тіла контрастує з рудою нижньою частиною. Вражає довгий дзьоб. Прилітають до нас рибалочки у березні-квітні, оселяються біля водойм, де є схили або круті береги. Протягом місяця Рибалочка риє нору, яка і є гніздом птаха, в якій у квітні-червні відкладає по 3-7 яєць. Вхід до нори завжди над водою, але добре замаскований. Закінчивши «виховання» першого виводку пташенят, рибалочки часто вдруге відкладають яйця і таким чином «виводять» малюків двічі за літо.
Бугай
Це найменші чаплі (менші за ворону). Гніздяться вони вздовж берегів. Оселяються ці птахи скрізь, де є водні простори із заростями очерету чи заплавні ліси. Прилітають до нас у березні-травні. Гнізда мостять досить низько на деревах, кущах, в очереті. Живляться бугайчики дрібними тваринами. Цікаво, що такий маленький птах видає звуки, які скидаються на ревіння дужого бика. Завдяки своєму рудувато-вохристому із поперечними смужками забарвленню, бугай досить добре маскується у заростях очерету. До того ж, бугай веде нічний і сутінковий спосіб життя, і це ще більше ускладнює зустріч із ним у природі.
Глухар
Найбільшими лісовими птахами на Житомирщині є глухарі. Кількість цих птахів постійно зменшується. Це пов’язане із полюванням на них і зменшенням площі незайманих старих лісів, у яких живуть глухарі. Самець-глухар набагато яскравіший (чорно-бурий з блиском) і трохи більший від самки, оперення якої під колір опалого листя й сухої трави. Саме тому глухарка сама виховує потомство (до 10 пташенят). Самець у своєму яскравому вбранні настільки помітний, що швидше «викриє» місце перебування пташенят, ніж сховає їх від небезпеки.
Дятел зелений
Дуже красивий птах з яскравим оперенням. Це найбільший птах дятлоподібних, що мешкає на Поліссі. Поширений у великих мішаних, листяних і рідких світлих лісах, гаях, парках та садах. Дятел – дуже сторожкий птах. Окремі пари дятла зеленого оселяються далеко один від одного, і тому зустріти їх нелегко. Однак у гніздовий період птахи видають свою присутність «сміхом»: самка й самець по черзі кричать цілий день. На відміну від звичайного строкатого дятла, зелений дятел барабанить по дереву значно рідше. Цікаво, що цей птах опирається на хвіст, коли сидить на дереві. Дятли ніколи не заселяються у старі гнізда. Щороку ці птахи видовбують собі нове житло. Живиться птах різними комахами та їхніми личинками, яких знаходить у стовбурах дерев. Вони чудові санітари лісу!

Зозуля
Зозулі мають певні пристосування для того, щоб підкидати яйця в чужі гнізда (до 20 загалом за сезон). За силуетом і забарвленням вони схожі на хижого птаха – яструба, який полює на маленьких пташок. Тому птахи-хазяїни гнізд лякаються зозулі, коли та наближається до їхнього гнізда, і відлітають від нього. Хоч наша звичайна зозуля трохи менша за голуба, однак яйця в неї невеликі, майже такі самі, як у птахів-хазяїв. Це перелітний птах. Прилітає в кінці квітня – на початку травня. Користь від зозулі неймовірно велика: вона поїдає багато різних шкідливих комах, волохату гусінь, яку інші птахи не їдять. Тому, незважаючи на паразитичний спосіб життя, її слід вважати корисним птахом.
 
Лелека білий
З поверненням лелек у рідний край починається справжня весна. Помічено, що лелеки в один і той самий день з’являються біля своїх домівок –
19 березня. Назва «лелека» походить від давньоукраїнської назви сонця «лель», що означає «світлий». Лелека звичайний – великий білий птах з довгою шиєю і міцними ногами. Лелек у народі ще називають чорногузами, бузьками, буслами. Птахи постійно мешкають у сільській місцевості та уникають міст. Жаби разом з гадюками, вужами та ящірками є головною поживою для цього птаха. Повернувшись з вирію, лелеки одразу ж беруться підправляти своє гніздо. Лелеки безмежно віддані своїй родині, ревно піклуються про потомство. Особливістю цих птахів є те, що вони можуть спати під час польоту.

Журавель
Журавель – птах знаменитий. Про журавлиний клин знають навіть ті, хто ніколи його не бачив.
У багатьох народів цей птах – символ вірності, щастя, довгого життя. В Україні є два види журавлів: журавель сірий і журавель степовий.
У болотних районах Полісся гніздиться журавель сірий – великий довгоногий птах, завбільшки як свійська гуска, з довгою шиєю, прямим сильним дзьобом. Як рідкісний птах журавель сірий занесений до Червоної книги України.
Зимують журавлі у Північній та Східній Африці та Південній Азії. Повертаються з вирію — на свої постійні місця гніздувань, зокрема на болотисті місця, зарослі очеретом.
Бджолоїдка
Цей птах із позолоченим оперенням завбільшки з шпака. Місцями гніздування є стрімкі схили ярів, урвищ, де в ґрунті вони риють нори (завглибшки до
1,5 м). Тримаються птахи зграйками по 5-30 особин. Бджолоїдки приносять велику користь, бо знищують велику кількість шкідників зернових та інших культур: листоїдів, хрущів, трав’янистих клопів тощо. Вони довго тримаються в повітрі, а свою здобич ловлять в польоті, іноді, ніби зависаючи в повітрі практично на одному місці. Бджолоїдками птахи називаються через те, що в похмуру погоду ловлять бджіл, оскільки тоді інших комах у повітрі дуже мало.



Сойка
Сойка – невеликий птах (маса — 200 грам). Це найбільший ворог багатьох дрібних птахів, адже вона руйнує гнізда, краде яйця й маленьких пташенят. Цей птах оселяється в листяних і мішаних лісах, садах, парках, скверах, гніздиться на деревах. Живляться сойки навесні та влітку комахами, гризунами, іноді яйцями і пташенятами дрібних птахів, а взимку – жолудями та горішками. Сойки мають строкате пір’я: на головічервонуватий  чубчик, а на крилах – яскраві сині плями. Цей птах ховає у різних місцях запаси, які взимку стають йому ласощами. Цікаво, що сойки здатні копіювати сторонні звуки: спів інших птахів, звуки звірів, сигнал телефонів, сигналізації тощо.
Соловей
Цей оливково-бурий птах розміром з горобця не привертає уваги своїм забарвленням, проте, з давніх-давен зачаровує людину своєю чудовою піснею. Прилітають солов’ї з місць зимівлі у кінці квітня – на початку травня. Першими з’являться самці, які займають гніздо і через декілька днів починають співати. Згодом прилітають самки. Гніздо соловей влаштовує в ямці на землі, зрідка над землею в кущах. Будує соловей гніздо біля двох тижнів із сухої трави, листя, корінців, волосся тощо. Живляться солов’ї комахами та гусінню, яких здобувають на поверхні ґрунту і під опалим листям, а восени ще й ягодами. 




РУХЛИВІ ІГРИ
Мета: формування згуртованості вихованців, здатності до співпереживання, швидкості мислення і спритності дій.
«Алфавіт»
При кожному стрибку гравець має назвати одну з букв алфавіту (спосіб стрибання має бути складним,  щоб важко було безпомилково стрибнути 33  рази, називаючи всі букви алфавіту). Зробивши помилку, гравець мас відразу назвати рослину на що букву чи тварину, чи  місто, про що домовляються перед грон і. Якщо це вдалося зробити відразу, гравець може починати стрибати спочатку, якщо ні - черга наступного гравця. Завдання учасника гри пройти всі букви алфавіту.
«Золоті ворота»
Двоє ведучих, узявшись за руки зверху, утворюють ворота і співають пісню:
Золоті ворота
Пропускають не завжди,
На перший раз прощається,
На другий забороняється, а на третій раз не пропустим вас! Усі інші учасники, поки лунає пісня, пробігають крізь «ворота». На останні слова ворога зачиняються, хто «упіймався», виходить із гри.

«Художня естафета»
Намалювати по черзі свій портрет (знак зодіаку), передаючи маркер як естафетну паличку.
«Зміна місць»
Дві команди шикуються в шеренги очна навпроти одної. За командою ведучого гравці команд міняються місцями. Перемагає та команда, яка першою вишикується в шеренгу.
Гру можна урізноманітнити, змінюючи початкове положення, стоячи спиною один до одного, сидячи обличчям або спиною один до одного, лежачи на животі, лежачи на спині тощо.
«Модниця»
Для гри потрібна велика сумка, повна старих речей. За сигналом ведучого сумка переходить по колу від гравця до грання. За двома сигналами ведучого гравець, у кого опинилася сумка, дістає одну річ і вдягає. Коли лунає сигнал - гра продовжується.
«Феєрверк»
Гравці вибирають по одному спритному гравцеві з команди. Ті мають утримати одночасно в повітрі  спочатку два, а потім три, чотири, п'ять  порожніх, різнобарвних, одноразових целофанових пакетів, підкидаючи їх двома руками.
«Спритні оригінали»
Група ділиться на дві чи більше команд. Кожна стає в коло за капітаном. Через 4—5 м робиться фініш. За сигналом перша дитина з .кожної команди біжить до фінішу і назад, передаючи естафету наступному гравцеві. Команди змагаються в оригінальності. Наступний гравець має досягти фінішу іншим способом (підскоками тощо), але не повторюючи рухів попередніх гравців.
«Одвічний рух»
Усі учасники гри сідають у коло. Один гравець починає показувати фізичні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч від нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє і т.д. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить із гри.
«Ми веселі хлопуята»
На протилежних сторонах майданчика чи зали відзначаються лініями 2 будинки, де «мешкають» 2 команди. Відстань між ними 15-20 кроків. По черзі кажуть хором: «Ми — ' веселі хлоп'ята. Любим бігати і грати. Ми—веселі хлоп'ята, спробуй нас наздогнати"!». У цей, час одна команда виходить зі свого «будинку» і хизується перед супротивниками. Останні мають право починати ловити, коли будуть вимовлені слова: «Спробуй нас наздогнати!». Ті, кого спіймали до лінії будинку, переходить до команди суперників. Після того наступає інша команда. Гра триває доти, доки в одній із команд не залишиться жодного гравця.
«Поміняйтеся місцями»
Гравці сидять на стільцях у колі. Ведучий пропонує помінятися місцями тим, у кого,; наприклад, імена починаються чи закінчуються на букву «А». Під час пересаджувань гравців; ведучий має хутенько сісти на звільнене місце. Той, хто лишився без місця, стає ведучим.
«Ривок за м 'ячем»
Команди вишикувані в колони по одному за лінією старту, перед якою на відстані 2-3 м встановлені високі стійки з планкою на висоті 2 -3 м. У руках першого гравця великий], надувний м'яч. За сигналом ведучого він кидає м'яч угору - уперед через планку пробігає під| нею і ловить м'яч, не даючи йому впасти на підлогу Потім біжить із м'ячем назад і передає його$> 1 наступному учаснику Наступний гравець повторює те саме завдання.
«С пробуй утекти»
Уві   учасники   об'єднуються   в   одну   команду   і   шикуються   в   шеренгу.   Посередині! майданчика окреслюється зона завширшки два метри. У цій зоні стоїть ведучий, який має! 1 ловити гравців, що перебігають через зону на інший бік ігрового майданчика. Усі піймані ведучим гравці мають йому допомагати ловити, не залишаючи при цьому зони. Гра триває доти, доки залишиться один не-пійманий гравець. Він і буде переможцем.



РУХЛИВІ ІГРИ

Мета: формування згуртованості вихованців, здатності до співпереживання, швидкості мислення і спритності дій.
«Алфавіт»
При кожному стрибку гравець має назвати одну з букв алфавіту (спосіб стрибання має бути складним,  щоб важко було безпомилково стрибнути 33  рази, називаючи всі букви алфавіту). Зробивши помилку, гравець мас відразу назвати рослину на що букву чи тварину, чи  місто, про що домовляються перед грон і. Якщо це вдалося зробити відразу, гравець може починати стрибати спочатку, якщо ні - черга наступного гравця. Завдання учасника гри пройти всі букви алфавіту.
«Золоті ворота»
Двоє ведучих, узявшись за руки зверху, утворюють ворота і співають пісню:
Золоті ворота
Пропускають не завжди,
На перший раз прощається,
На другий забороняється, а на третій раз не пропустим вас! Усі інші учасники, поки лунає пісня, пробігають крізь «ворота». На останні слова ворога зачиняються, хто «упіймався», виходить із гри.

«Художня естафета»
Намалювати по черзі свій портрет (знак зодіаку), передаючи маркер як естафетну паличку.
«Зміна місць»
Дві команди шикуються в шеренги очна навпроти одної. За командою ведучого гравці команд міняються місцями. Перемагає та команда, яка першою вишикується в шеренгу.
Гру можна урізноманітнити, змінюючи початкове положення, стоячи спиною один до одного, сидячи обличчям або спиною один до одного, лежачи на животі, лежачи на спині тощо.
«Модниця»
Для гри потрібна велика сумка, повна старих речей. За сигналом ведучого сумка переходить по колу від гравця до грання. За двома сигналами ведучого гравець, у кого опинилася сумка, дістає одну річ і вдягає. Коли лунає сигнал - гра продовжується.
«Феєрверк»
Гравці вибирають по одному спритному гравцеві з команди. Ті мають утримати одночасно в повітрі  спочатку два, а потім три, чотири, п'ять  порожніх, різнобарвних, одноразових целофанових пакетів, підкидаючи їх двома руками.
«Спритні оригінали»
Група ділиться на дві чи більше команд. Кожна стає в коло за капітаном. Через 4—5 м робиться фініш. За сигналом перша дитина з .кожної команди біжить до фінішу і назад, передаючи естафету наступному гравцеві. Команди змагаються в оригінальності. Наступний гравець має досягти фінішу іншим способом (підскоками тощо), але не повторюючи рухів попередніх гравців.
«Одвічний рух»
Усі учасники гри сідають у коло. Один гравець починає показувати фізичні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч від нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє і т.д. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить із гри.
«Ми веселі хлопуята»
На протилежних сторонах майданчика чи зали відзначаються лініями 2 будинки, де «мешкають» 2 команди. Відстань між ними 15-20 кроків. По черзі кажуть хором: «Ми — ' веселі хлоп'ята. Любим бігати і грати. Ми—веселі хлоп'ята, спробуй нас наздогнати"!». У цей, час одна команда виходить зі свого «будинку» і хизується перед супротивниками. Останні мають право починати ловити, коли будуть вимовлені слова: «Спробуй нас наздогнати!». Ті, кого спіймали до лінії будинку, переходить до команди суперників. Після того наступає інша команда. Гра триває доти, доки в одній із команд не залишиться жодного гравця.
«Поміняйтеся місцями»
Гравці сидять на стільцях у колі. Ведучий пропонує помінятися місцями тим, у кого,; наприклад, імена починаються чи закінчуються на букву «А». Під час пересаджувань гравців; ведучий має хутенько сісти на звільнене місце. Той, хто лишився без місця, стає ведучим.
«Ривок за м 'ячем»
Команди вишикувані в колони по одному за лінією старту, перед якою на відстані 2-3 м встановлені високі стійки з планкою на висоті 2 -3 м. У руках першого гравця великий], надувний м'яч. За сигналом ведучого він кидає м'яч угору - уперед через планку пробігає під| нею і ловить м'яч, не даючи йому впасти на підлогу Потім біжить із м'ячем назад і передає його$> 1 наступному учаснику Наступний гравець повторює те саме завдання.
«С пробуй утекти»
Уві   учасники   об'єднуються   в   одну   команду   і   шикуються   в   шеренгу.   Посередині! майданчика окреслюється зона завширшки два метри. У цій зоні стоїть ведучий, який має! 1 ловити гравців, що перебігають через зону на інший бік ігрового майданчика. Усі піймані ведучим гравці мають йому допомагати ловити, не залишаючи при цьому зони. Гра триває доти, доки залишиться один не-пійманий гравець. Він і буде переможцем.



             "ШКІДЛИВИМ ЗВИЧКАМ - НІ"
Мета: Ознайомити учнів із поняттям про шкідливі звички, виробити негативне ставлення до негативних звичок, які порушують здоров'я - паління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків тощо; виховувати почуття відповідальності за збереження свого здоров'я.
І. Організація класу
 - Подивіться мені в очі, погляньте одне на одного, посміхніться. І з цих промінчиків добра, що заіскрились на ваших обличчях, ми розпочнемо виховну годину.
 - А працювати ми будемо за таким девізом:
Не просто слухати, а чути.
Не прости дивитися, а бачити
Не просто відповідати, а міркувати
Дружно і плідно працювати
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Проблемна ситуація
- Уявіть собі, що ви заблукали в густому лісі. І ось перед вами з'явилися три дороги. Кожна може вивести з лісу за певних умов:
1) Першою дорогою підеш - велике багатство знайдеш, та здоров'я втратиш.
2) Другою дорогою підеш  - половину багатства знайдеш, та половину здоров'я втратиш.
3) Третьою дорогою підеш - нічого не знайдеш, але здоров'я збережеш.
 - Якою дорогою ви підете?
2. Дискусія "Яка дорога є найкращою?"
3. Робота з прислів'ями
"Здоров'я - це найдорожчий скарб"
"Здоров'я за гроші не купиш"
 - Як поводиться дитина коли вона здорова?
- Який висновок ви можете зробити?
4. Висновок
Хто здоровий - той сміється,
Все в житті йому вдається.
Він долає всі вершини
Це ж чудово для людини!
5. Розповідь учителя, знайомство з діаграмою
 - Від чого ж залежить здоров'я?
Виховання здорового способу життя в родині - 20%
Навколишнє середовище - 20%
Система охорони здоров'я - 10%
Спосіб життя людини - 50%
(За малюнком ми бачимо, що стан здоров'я на 50% залежить від самої людини)
 - А що ж таке  спосіб життя? (це сукупність звичок людини, наприклад вранці ми чистимо зуби, прибираємо ліжко, робимо ранкову зарядку, і всі ці справи ми робимо автоматично, майже не замислюючись; можна сказати що у нас сформувались певні звички)
6. Гра "Мікрофон"
 - В кожного з вас якась є звичка, згадайте її і назвіть.
- Які ж бувають звички? (корисні і шкідливі)
ІІІ. Повідомлення теми та очікуваних навчальних результатів
 - Отже сьогодні ми більше поговоримо про шкідливі звички. Тобто звички що шкодять особистому здоров'ю, та здоров'ю інших людей. І тема нашої виховної години - "Шкідливим звичкам скажем - Ні!"
 - Тепер з'ясуємо завдання, які ставить перед нами сьогоднішнє заняття. Чого навчить кожного з нас? (учні проговорюють свої очікування)
IV. Пізнавальна діяльність
1. Розповідь учителя
 - Шкідливі звички назвали так тому, що вони небезпечні для здоров'я, наприклад, деякі діти мають погану звичку смоктати і гризти дрібні предмети, пальці й нігті. Не можна брати до рота невідомі дикоростучі рослини чи рідини, бо серед них бувають отруйні. Не гарно човгати ногами. Шкідливою також є звичка горбитись, адже при цьому викривляється хребет, що погіршує роботу органів. Та найбільше зашкоджують здоров'ю людей: паління, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Часто людина що палить чи вживає алкоголь, починає відчувати   погіршення здоров'я і страшне те, що людина стає залежною від них.
2.Тестування(за сигнальними картками)
Шкідливі звички-це:
а)мити руки з милом перед їдою;
б)палити;
в)вранці і ввечері чистити зуби;
г)вживати алкогольні напої;
д)піклуватися про чистоту свого одягу;
е)човгати ногами;
є)смоктати пальці;
ж)самостійно чистити взуття;
з)класти всі речі на свої місця;
и)грати в рухливі ігри;
і)гризти нігті.
3. Сценка "Вовк і Заєць".
(На спортивному майданчику Заєць займається гімнастикою. Поруч діти граються кеглями. З'являється Вовк із цигаркою в зубах. Він іде розвязною ходою, лапи в кишенях.Він розкидає кеглі, ображає. Заєць поспішає на допомогу. Він враз скрутив Вовка)
Ах ти злісний хуліган!
Заважаєш нащо нам?
Ти хоробрий лиш з малими,
То й знущаєшся над ними.
А на себе лиш поглянь,
соромно й дивитися.
Від цигарки жовто-синій-
Отак накуритися!
Краще спортом ти займався,
Час би з користю провів,
Набирався сили й духу,
Не ходив до лікарів!
  Ой, ой, ой! Я більш не буду!
І про бійки теж забуду.
Буду спортом я займатись,
Сил й здоров'я набиратись.

-Що ви порадите Вовку?
Щоб мужнім стать і стать сміливим,
Сильним духом, сильним тілом,
Загартованим, здоровим.
То виходь на стадіони!
А не зовсім навпаки!
Йди сміливо і записуйсь
У спортсекції, гуртки.
4. Інтерактивна вправа "Інтерв'ю"
-Чи вважаєте себе здоровими?
-Чи є у вас шкідливі звички?
-Що ви для себе вирішили?
5. Дискусія "Як відмовити тим, хто пропонує тобі цигарку, алкоголь, наркотики?"
(Я займаюся спортом і у мене повинні бути сильні легені, стверджувально сказати "ні", навести факти шкідливого впливу того, що пропонують)
Шкідливі звички, мовби тінь,
Все ходять за тобою,
І так чекають на ту мить,
Щоб потягнуть з собою.
Наркотики,цигарки і спиртне-
Це просто страх,Як подружитися із ними-
Здоров'ю буде крах.

Назавжди ти запам'ятай, А їх ніколи не вживай.
Приносять вони сто хвороб, Оману й радість для нероб,
Їх знають всі-вони спиртні...
Ти ж обіцяв мені:ні-ні

Її всі звуть"біла чума".
А що за нею? Чорна тьма.
Ти раз попробуєш і все,
Тебе закрутить й понесе.
Загубиш все своє життя.
Звідтіль немає вороття.

Подумай, перш ніж щось робить,
Як далі будеш ти з цим жить.
6. Інтерактивна вправа "Шлях до здоров'я"
-Але ми з вами ще у густому лісі. Щоб вийти з нього потрібно зробити декілька кроків. У мене в руках сліди. На кожному слідочку записані слова, що означають фактор зміцнення здоров'я.
Загартування.
Здорове харчування.
Дотримання режиму дня.
Рухливі ігри.
Свіже повітря.
Не курити.
Не вживати алкоголь
Не вживати наркотиків.
V. Підсумок
-Ви почули багато цікавої інформації, тепер спробуйте продовжити речення:
- Шкідливі звички - це..
-Люди,які мають шкідливі звички шкодять...
Сьогодні ми вели розмову
Як всім здоров'я зберегти:
І щоб життя було чудовим,
Зоровим треба бути, щоб рости.
Здоровям бачу сяють ваші личка,
Тож дайте відповідь мені:
Що скажете шкідливим звичкам
Шкідливим звичкам скажем Ні!.



«Вивчаємо правила дорожнього руху»

Мета. Закріпити вивчені з дітьми правила дорожнього руху. Розвинути у них увагу, спостережливість, вміння поводитись на вулиці.
Обладнання: дорожні знаки, плакати «Дотримуйся правил дорожнього руху».

Хід заняття
1 учень
Хорошії водії,
В тролейбусах сидять,
Напевно, всі ви бачили,
Як вони ждуть малят!
2 учень
І хай по нашій вулиці
Я з друзями спішу,
І хай водій насупиться,
А я таки скажу:
3 учень
«Водій, ми — учні, знайте,
Хвилинку зачекайте!
Нам треба в другий клас,
Не залишайте нас!»
4 учень
Осінній ранок хмариться,
І дощ холодний ллє,
А черга до тролейбуса
Все більшою стає.
5 учень
Водій дверима грюкає,
Знов відкрив — для нас:
«Сідайте швидше, хлопчики,
Бо спізнитесь у клас!»
6 учень
«Водій, вас просять діти:
Уважно дуже їдьте!
Багато школярів  …
Спішать о цій порі».
1-й ведучий.
Мчать по наших дорогах різні машини: «МАЗи», «БЕЛАЗи», «Мазди», «Волги», «Опелі», «Жигулі», «Мерседеси». З кожним роком їх стає все більше. І всі вони кудись поспішають. Всі автомобілі, автобуси, тролейбуси не їдуть, як їм захочеться, обганяючи один одного, повертаючи в будь-які сторони, переїжджаючи площі і переходи.
Для того, щоб на дорогах було безпечно, всі автомашини, автобуси підкоряються суворим правилам дорожнього руху.
Знати і виконувати правила поведінки на вулиці повинні всі перехожі: дорослі і діти..
7-й учень.
Червоне світло —
Зупинися!
Мчать машини —
Подивися!
8-й учень.
Жовте — трішки підожди.
9-й учень.
А зелене світло — йди.
2-й ведучий.
Ідуть по вулиці люди. Ідуть на роботу, в магазин, на прогулянку. Дівчатка і хлопчики поспішають до школи. І щоб не було нещасних випадків, треба знати правила переходу вулиць.
10-й учень.
Абетку вулиць розкриваючи,
Нас місто вчить щодня і кожну мить.
11-й учень.
Як переходиш вулицю,
На мить ти зупинись.
І перш за все з увагою
На мене подивись. (Світлофор)
12-й учень.
Проходь же обережно,
Свій кожен крок узгодь, —
І тільки там, де можна,
І тільки там, де можна
Ти вулицю уважно переходь.
13-й учень.
На зупинці почекай
І автобус, і трамвай.
14-й учень.
Пам’ятай, пішохід,
Перехрестя — перехід.
Обходити транспорт,
який зупинився чи стоїть на до­розі — небезпечно.
15-й учень.
Якщо за містом будеш ти —
Назустріч транспорту іди!
16-й учень.
Велосипедист! Пам’ятай! їздити на велосипедах можна тільки велосипедними доріжками.
17-й учень.
Пустувати на вулиці за-бо-ро-не-но!
Бавитися на дорозі — небезпечно!
18-й учень.
Юний помічник ДАІ,
Допомагай малятам засвоїти дорожню абетку.
19-й учень.
Пильнуй же крок свій кожний
І за трамваєм стеж —
Баритися не можна
І гав ловити теж.
Звучить пісня
«ХТО У НАС НА ВУЛИЦІ ГОЛОВНИЙ»
Слова А.Пархоменка
Чорно-біла паличка чарівна
І свисток у дядечка чарівний.
Дуже наша вулиця гамірна, —
Він у нас на вулиці головний.
Приспів
Тільки свисне він зненацька у свисток —
Мимоволі пішохід притишить крок,
Тільки паличку угору піднесе —
Зачаровано спиняється усе.
Перехожий чи водій
Ну-бо стій, Поки зніме дію чарів чародій!
Шелестять по брукові сотні шин.
Будьмо обережніші між машин.
Ви куди, товаришу пішохід?
Там же не написано «Перехід»!
Приспів
Наче коні, форкають двигуни.
Гей, шофере, стримуй їх, не жени,
Нетерпляче «бублика» не крути, —
Треба дітям вулицю перейти.
Приспів
Має службу дядечко не просту,
З ранку і до вечора на посту,
Щоб у тому рухові, у міськім,
Не спіткалось лишенька ані з ким.
Приспів
Світлофор.
А зараз, діти, ми повторимо з вами правила дорожнього руху.
Хлопчик.
Ходи тільки по тротуару, притримуючись пра­вого боку.
Там, де немає тротуару, іти треба по лівій стороні дороги назустріч рухові транспорту.
Дівчинка.
Підкорюйтесь сигналам світлофора.
Переходьте вулицю тільки на зелене світло
і за відповідного сигналу регулювальника.
Хлопчик.
Переходь вулицю тільки на пішохідній доріжці,
а де вона не вказана, переходь вулицю на перехресті.
Перетинати вулицю треба прямо, а не навкоси.
Дівчинка.
Перш ніж перетнути вулицю, переконайтеся у безпечності переходу, для цього спочатку подивіться наліво, а дійшовши до середини, подивіться направо.
Хлопчик.
Виходячи з трамваю, якщо тобі треба перейти лінію,
обійди його спереду, щоб бачити трамвай, який іде назустріч.
Дівчинка.
Якщо рух дуже інтенсивний,
переходь вулицю разом з дорослими пішоходами.
Не бався на проїжджій частині вулиці
і не дозволяй робити це іншим.
Хлопчик.
Не перебігай вулицю перед машиною,
не вважай це виявом хоробрості.
Не тільки ти можеш постраждати.
Шофер буде нести через тебе суворе покарання.
Велике горе ти принесеш своїм батькам.
Дівчинка.
Якщо ти переходиш вулицю і раптом бачиш машину,
що їде на тебе, не біжи, а зупинись,
спокійно почекай, машина зможе тебе об’їхати.
Світлофор.
А зараз, діти, щоб перевірити,
як ви знаєте і запам’ятали правила дорожнього руху,
ми відгадаємо загадки, проведемо гру «Жести регулювальника»
і гру «Сигнали світлофора».

Всім перехожим я моргаю,
Щоб пильно глянули на мене.
Очей же я аж троє маю —
Червоне, жовте і зелене. (Світлофор)

Маленькі будиночки по місту біжать,
Хлопчики й дівчатка
В будиночках сидять. (Трамвай)

Будинок на колесах йде-,
На роботу всіх везе. (Автобус, тролейбус)

А хто знає вірш про дорогу?
Дівчинка
І автобуси, й машини
їдуть без упину.
їздим, ходимо по ній —
По прямій і по крутій.
А якщо втомились ноги,
Відпочинем край дороги.



Про зимуючих птахів для дорослих й дітлахів

Мета:
§  спираючись на знання учнів, продовжувати формувати поняття «птахи»;
§   дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку, встановити взаємозв’язок між змінами в неживій природі і житті птахів;
§  ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості;
§  розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку;
§  формувати в дітей науковий світогляд; розвивати уважність, пізнавальний інтерес, логічне мислення, формувати уміння працювати з додатковою літературою, навички роботи в групі, опановувати методи раціонального навчання;
§  виховувати любов до природи, бажання допомагати птахам, екологічну культуру.

Хід свята
Звучить музика. Горобчики на сцені виконують танок. Один з них співає:
Я горобчик – гарний хлопчик
По дворах літаю,
Серед лютої зими
Зернятка шукаю.
Взимку то біда така
Зовсім їстоньки нема.
Рад би й крихточку вхопить.
Люди, ви допоможіть!
1 горобчик:
Ох, потанцювали і зігрілися трохи.
2 горобчик:
Але їсти все одно дуже хочеться.
3 горобчик: (мрійливо).
Гарно було влітку – тут зернятко знайдеш, там крихту хлібну підбереш. І ситий, і веселий.

4 горобчик:
А зараз снігом все замело, льодом скувало – не поїсти, не попити.


5 горобчик:
Так, бойового духу не губимо! Ми ж горобці! Летимо в різні боки і шукаємо їжу. Хто перший знайде, той кличе інших.
(Горобці розлітаються. На сцені залишається тільки той, котрий співав. Він шукає їжу і знаходить корку хліба. Але тут прилітають ворони).
Горобчик:
Хоч би крихту хліба знайти, бо їсти так хочеться, що сил немає. О, ціла хлібна корка! Оце удача.
(Починає клювати і зупиняється).
Горобчик:
Треба і інших покликати. Гей, братці-горобці…(замовкає, бо до нього й корки повільно підходять дві ворони)
1 Ворона:
А хто тут верещить?
2 Ворона:
Верещить? Я нікого не бачу і не чую.
1 Ворона:
О, а я хлібну корку знайшла. Поласуємо!
Горобчик:
Це моя корка! Я її перший знайшов!
2 Ворона:
Та ні це моя корка. Я летіла і з кишені її впустила.
(Ворони сміються)
Горобчик: (дивується)
Де ж у вас кишені?
1 Ворона:
Кишень немає, а хлібна корка є. А ти йди звідси, малеча!

2 Ворона:
І не лови гав!
(Ворони забирають корку і сміючись уходять, а горобчик залишається)

Горобчик: (сердиться, стрибає, імітуючи удари).
Та я їй в слідуючий раз спочатку правою, потім лівою! Та я… та я…(зупиняється). А їсти як хотілося, так ще дужче захотілося…
(Прилітають снігур і шишкар, сідають біля горобини).
Снігур:
Як багато їжі! Та ще такої смачної! Зараз підкріплюся і полечу у справах.
Горобчик:
Їжа? Де їжа? І мені покажіть, бо я від голоду вже ледь говорю!
Снігур: (здивовано)
Та ось же їжа прямо перед тобою. І вистачить її на всіх Пригощайся!
Горобчик:
Горобина?
Снігур:
Саме так! Взимку нічого немає смачнішого і поживного за ягоди горобини.
Шишкар:
Я з вами не згоден! Найсмачніше – це насіння з шишок сосон або ялин. Його із задоволенням їдять і мої дітки, які нещодавно з’явилися.
Горобчик:
Ви смієтеся з мене. Це ж у кого в люту зиму пташенята з’являються?!
Шишкар:
Охолоньте, юначе. У горобців – не з’являються, а у нас, шишкарів, щозими народжуються здоровенькі пташенята. І морозів вони зовсім не бояться, тому що їдять соснове і ялинове насіння. Тому і вам рекомендую.
(Снігур і шишкар збирають горобину і улітають. А горобчик стрибає, намагаючись зігрітися).
Горобчик: (підходить до горобини і з іронією говорить)
Ялинове насіння! Найсмачніше! А як я його з шишки дістану, запитується. У мене ж нема такого загнутого дзьобика як у шишкаря. А той ягоди горобини пропонував. Ну, спробую!
(Горобчик клює ягоди горобини і випльовує)

Горобчик:
Тьху! І не смачні вони взагалі. Не для горобців поспіли такі яскраві. Що ж робити. Їсти - то хочеться!
(Прислухається. Чує стукіт і починає скрадатися)



Горобчик:
О! Хтось стукає. Певно, знайшов їжу і не хоче ділитися! Зараз захоче!
(Виглядає з-за дерева і бачить дятла)
Горобчик:
Що ви робите, дядьку Дятле? Навіщо і ви дереву боляче робите?
Дятел: (ображено)
Оце так! Я роблю боляче?! Під корою цього дерева заховалися різні комахи, які його точать зсередини. Я тих комах дістаю і тим самим дерево лікую.
Горобчик:
Та комахи такі маленькі, а дерево – велике. Чи багато від них шкоди?
Дятел:
Зараз взимку, коли комахи сплять, шкода невелика. А коли прокинуться вони навесні та всі разом візьмуться дерево їсти. Ото біда! А чого ти все запитуєш? Може ти не місцевий?
Горобчик:
Я – не місцевий?! Та я живу тут з діда-прадіда!
Дятел:
Чого ж, знаючи, що зима іде, не полетів до вирію?
Горобчик:
Чому? Чому? Бо я – зимуючий птах!
Дятел: (звертається до дітей)
Діти, чи правду горобець говорить?
§  Чому зимуючі птахи не відлітають взимку до вирію?
§  Назвіть зимуючих птахів.
§  Як живеться їм холодної пори?
Дятел:
Ну, добре. Бачу, що зимуючих птахів ви знаєте добре, а мені вже час. Справи чекають.
(Дятел улітає, а горобчик знов скаче)
Горобчик:
Дядько Дятел багато цікавого розповів. Але ж розмовами ситий не будеш. Де поїсти знайти?
(Входить хлопчик)
Горобчик:
Сил вже моїх більше немає. Замерзаю …(падає)
Юрко:
Ой, горобчику, що з тобою?
Горобчик:
Їсти-и-и…
Юрко:
У мене булка є. Будеш?
(Витягає булку, простягає горобчику. Той спочатку мляво клює, а потім оживає).
Горобчик:
Добрий і милий хлопчик! Ти спас мені життя. Бо всім відомо, що взимку птахи гинуть не стільки від холоду, скільки від голоду. Як тебе звуть?
Юрко:
Мене Юрком кличуть. Я живу он тут поряд у двоповерхівці. Слухай, а чому ти не поїв вчасно. Мама мені каже, що обов’язково треба їсти сніданок, обід і вечерю.
Горобчик:
Я б теж їв із задоволенням сніданок, обід і вечерю. Але пройшло літечко, коли на кожній рослинці були насінинки. А тепер прийшла зима, все навколо замела. Зранку шукаю хоч зернинку, щоб поснідати, і нічого не знайшов. Дякую торбі, Юрко, що ти мене нагодував.
Юрко:
Я радий, що зміг тобі допомогти у цю скрутну годину.
Горобчик:
Юрко, а давай скажемо хлопчикам і дівчаткам, щоб допомагали птахам у зимову скрутну пору.
Юрко:
А навіщо їм допомагати? Нехай кожен сам собі їжу шукає. Що ці птахи для нас доброго зробили?
Горобчик: (гнівно)
Що зробили?! Та як ти можеш таке казати! Що зробили?! А хто навесні і влітку тяжко працював, комах і гусінь шкідливих знищував, часу відпочити не мав? Хто дерева захищав? Хто гарні пісні співав?

Юрко:
Так захищали дерева, не людину!

Горобчик: (сердито)
Не людину?! А хіба не дерева, кущі і трави дають людині кисень для дихання, очищують повітря від пилу, напоюють його ароматами і цілющими речовинами, дають смачні овочі і фрукти, лікують і нарешті від спеки у затінку ховають ось таких невігласів, як ти?!! А хто їх охороняє від шкідливих комах? Ми – птахи!
Юрко:
Ну, якщо з цього боку подивитися. Але ж ви такі маленькі. Як же ви всі рослини охороняєте?
Горобчик:
І чим ти в школі займаєшся? По-перше, нас, пташок, багато. По-друге, ми дуже працьовиті. По-третє, за добу один шпачок може з’їсти стільки гусені, скільки важить сам. І від цього він зовсім не потовстішає, тому що багато енергії витрачає на пошук їжі, побудову гнізда і догляд за пташенятами. А вже горобець може… (горобчик звертається до залу)
Діти, допоможіть мені довести Юркові, що птахи дуже корисні.
(Діти наводять приклади)
Горобчик:
От бачиш!
Юрко:
Та згоден я, згоден! Птахи дуже корисні. І в зимовий важкий час їм потрібно допомагати. Невже ходити з жменькою пшона і дивитися кому з пташок стане зле?

Горобчик: (авторитетно)
Є кращий спосіб! Треба зробити пташину їдальню – годівничку і насипати туди їжі.
Юрко: (критично)
І хто ж прилетить до такої годівнички?
Горобчик:
А ти відгадай загадки. І дізнаєшся. Діти, допоможіть Юркові.
Конкурс «Впізнай птахів біля годівнички»
Тут і там вона літає,
і на хвіст плітки збирає.
Що довідається, — все
вмить по лісу рознесе. (Сорока)

Жовтогруді щебетушки
мають чорні капелюшки,
сірі лапки, білі щічки,
називаються ... (Синички)

У червонім фартушку
птах стрибає по сніжку
і розпитує синичку
про найближчу годівничку. (Снігур)

Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

Тук-тук-тук чути стук,
Та цей звук не від рук.
Птаха дзьобом стовбур б’є ,
Лікарем для лісу є. (Дятел)

По асфальту чимчикує,
Із людьми про щось воркує...
Сизокрилий, добрий птах,
Знається він на листах! (Голуб)

Як зима – вона на гілці,
І співа, мов на сопілці...
Жовті груди, чорні крила,
Кусень сала сама з’їла. (Синиця)

Як щось гарно заблищить,
Так вона туди й летить...
У гніздо несе оздоби,

Все красуні до вподоби! (Сорока)
Гордо птаха походжає,
Пташенят життю навчає.
Дуже мудра чорна птиця,
І біда, як розізлиться. (Ворона)

Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь,
Танцювать йому не лінь.
Соняшники поклювати,
Булочку посмакувати... (Горобець)
(Злітаються всі відгадані пташки, танцюють і співають)
1.    Снігом срібним, снігом білим
Все засипала зима.
І в полях і на подвір’ях
Ні зерниноньки нема.
2.    Як же жити бідним пташкам
У зимовий скрутний час?
Як же бути бідолашкам?
Пожалійте, люди, нас!
3.    Для горобчиків й синички
Ви зробіть-но годівнички.
Різних зерен покладіть -
Більше пташок прилетить.
4.    Вас добром згадають пташки
У весняний й літній день
Шкідників вб’ють без промашки
Й заспівають вам пісень.

Юрко:
Яка ж нелегка пташина доля взимку. Треба терміново робити годівничку. (Чеше в потилиці) Тільки як вона робиться?
Горобчик: (тоном досвідченого вчителя)
Ми всі тобі допоможемо.
(Птахи розлітаються і прилітають з різними малюнками годівничок)
Горобчик:
Тепер робота закінчена.
Синичка:
Найголовніше, найголовніше забули!
Юрко:
І що ж забули?!
Птахи:
Їжу!!
Юрко: (ляскає себе по лобі)
От забудько! Я зараз принесу і булку, і печиво, і пироги!

Птахи: (переглядаються з подивом)
А навіщо?!
Юрко:
Так треба ж їжу в годівничку покласти. А моя мама знаєте які пироги пече – пальчики оближеш!
Горобчик:
Ну ти, Юрко, даєш! Пташкам не це потрібно! В годівничку можна покласти насіння різного : соняшникового, гарбузового, з кавуна.
Повзик:
Пшона або крихти хліба.
Синичка:
І трішки сальця. Тільки несолоного (зашарівшись) Це для мене.
Снігур:
І ягід горобини. Я їх дуже полюбляю!

Я все запам’ятав. Зараз принесу.
(Юрко приносить різного насіння птахи снідають).
Танок птахів
(Птахи розлітаються. Залишається лише Юрко та горобчик)
Юрко:
Після того випадку ми з птахами подружилися.
Горобчик:
Юрко розповів своїм друзям, як робити годівнички
Юрко:
І тепер у шкільному подвір’ї висить багато різних годівничок.
Горобчик:
Ми з моїми друзями-птахами часто прилітаємо туди поснідати, пообідати і повечеряти..
Юрко:
А горобчик прилітає тепер щоранку до мого вікна і дзвінко стукає у нього рівно о сьомій.
Горобчик:
То я нагадую Юркові, що вже час прокидатися і йти до школи, де так багато цікавого розповідають про птахів, про важливість дружби з ними і як потрібно допомагати їм взимку. Так як це зробив мій друг Юрко.

Немає коментарів:

Дописати коментар